Близький Схід
619
Том 3
Енциклопедія Сучасної України. Т. 3: «Біо» – «Бя»| ISBN | 966-02-2682-9 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2004 |
| Обсяг | 695 с. |
Том містить 3.2 тис. статей
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(від біо... і географія) – наука, що вивчає закономірності поширення та розподілу живих організмів (рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів) на Земній кулі та їхніх історично сформованих угруповань різного рангу. Б. належить до наук про біосферу, вчення про яку розвинув В. Вернадський. До складу Б. входять географія рослин (фітогеографія) та...
І. Г. Ємельянов, І. В. Загороднюк
– галузь геохімії, яка вивчає кругообіг хімічних елементів у біосфері Землі з участю живих організмів. Основоположником Б. був В. Вернадський, який організував у Києві 1918 першу в світі Біогеохім. лаб., 1927 створив у складі ВУАН Відділ живої речовини, реорганіз. 1929 у Біогеохім. лаб. В. Вернадський ввів у науку поняття про живу речовину й...
Д. Є. Макаренко
(від біо..., гео... і ...ценоз) – функціональне поєднання на певній однорідній ділянці земної поверхні живих істот (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів) і середовищ їхнього існування (ґрунтового, атмосферного, водного), між якими, а також між ними і навколишнім біотичним та абіотичним середовищами відбувається обмін речовиною та енергією....
М. А. Голубець
– наука про закономірності формування, будову, поширення, розвиток та функціонування біогеоценозів і біогеоценотичного покриву. Б. сформувалася в межах геоботаніки і болотознавства внаслідок їх взаємодії із ґрунтознавством, зоологією, мікробіологією, кліматологією, географією та ін. природничими дисциплінами. Основоположником Б. є В. Сукачов...
М. А. Голубець
– тип гуманітарного знання, який спирається на традицію подання в тексті життєвого шляху людини в конкретний історичний період. Життєписи, що фіксують в істор. і культур. пам’яті народу діяльність видат. особистостей, існують в усіх культурах і закріплені не лише в письм., але й усній нар. традиції. Натомість Б. (яку сьогодні розуміють як...
Д. В. Стус
– метод дослідження у психології, соціології та інших суспільних науках, спрямований на вивчення особливостей життєвого шляху особи в певному макро- та мікросоціальному оточенні. Перші дослідження із застосуванням Б. м., що здійснювалися на початку 20 ст., були зосереджені на аналізі ретроспективних біографічних матеріалів (автобіографії, листи,...
Є. І. Головаха
(від біо... і ...графія) – життєпис; відтворення на основі фактів і документів життя та діяльності, історії духовного розвитку особи у зв’язку з суспільними умовами її епохи; спосіб репрезентації в культурі специфіки окремого людського буття. Специф. ознаками Б. є її цінність для індивід. людського існування й наявність тексту, що ідентифікує це...
В. С. Чишко
(від біо... і енергетика) – наука, що вивчає шляхи та способи перетворення енергії в біологічних системах. Існування живих організмів і біосфери в цілому можливе лише за безперервного надходження соняч. енергії. Фотосинтезувал. організми поглинають світлову енергію у вигляді енергії відновлених орган. сполук і частково у формі аденозинтрифосфату...
В. М. Войціцький
(від біо... і етика) – розділ етики, що вивчає проблеми моралі насамперед стосовно людини і всього живого, визначає, які дії щодо живого з морального погляду допустимі, а які – ні. Б. належить до приклад. етики й має міждисциплінар. характер. Узагальнюючи сусп. та реліг. погляди, нац. особливості, вона створює сукупність морал. принципів, норм і...
Ю. І. Кундієв
(від біо... і лат. indico – вказую) – біологічні об’єкти, наявність або стан яких може свідчити про певні особливості середовища: підвищену концентрацію іонів важких металів, пестицидів, цитотоксичних речовин, хімічних мутагенів, про кислотність ґрунту або води, появу в складі повітря токсичних газів, зростання інтенсивності ультрафіолетового,...
Д. М. Гродзинський
(від біо... і кібернетика) – напрям у біологічних науках, що базується на застосуванні методів кібернетики. Предметом Б. є заг. принципи та механізми здобування і зберігання інформації, організації й керування на всіх рівнях організації живого: клітинному, тканинному, органному, цілісного організму, популяції, біоценозу та біосфери в цілому. Б.,...
Б. Л. Палець
(від біо… і кліматологія) – розділ біометеорології, що вивчає вплив кліматичних чинників на живі організми. Окрім важл. спеціалізов. розділів Б. – агрокліматології і медичної кліматології, – виділяють також курортну кліматологію. Важл. напрям дослідж. Б. – вивчення впливу різних типів клімату й погоди на організм людини, зокрема на захворюваність...
Н. М. Михайленко
(ІБКХ) – науково-дослідна установа. Створ. 1991 у Києві на базі Відділ. природ. дисперсних систем Фіз.-хім. інституту АН УРСР (нині Фізико-хімічний інститут ім. О. Богатського НАНУ). Осн. напрями наук. діяльності: біоколоїдна хімія природ. та синтетич. дисперс. систем і матеріалів; біотехнології збагачення мінерал. сировини та захисту довкілля;...
В. А. Прокопенко
(від біо... і комунікація) – спілкування тварин, взаємини між особинами одного або різних видів за допомогою передавання сигналів (специфічних – хімічних, механічних, оптичних, акустичних, електричних тощо або неспецифічних – тих, що супроводжують життєдіяльність), які сприймаються органами зору, слуху, нюху, смаку, дотику, органами бічної лінії,...
Л. І. Францевич
(від біо… і конверсія) – процес перетворення речовин і енергії під впливом живих організмів або ж у їхніх клітинах. Б. притаманна будь-якій біологічній системі, оскільки перетворення речовин і енергії відбувається в реакціях метаболізму та в процесах обміну речовинами й енергією між живими організмами та довкіллям. Під дією мікроб. клітин...
Д. М. Гродзинський
– підприємство з виробництва імунобіологічних і лікарських препаратів. Розташ. у Харкові. Засн. 1989 як вироб. частина НДІ мікробіології вакцин й сироваток ім. І. Мечникова. Від 1992 – ЗАТ із сучас. назвою. Випускає вітчизн. вакцини, анатоксини, сироватки, препарати для діагностики інфекц. хвороб тощо. Фахівці підприємства створили й випускають...
Ю. М. Краснопольський
(від біо... і грец. λίυος – камінь) – органогенні гірські породи, складені переважно з решток організмів або продуктів їхньої життєдіяльності. Розрізняють Б. зоогенні (з решток тварин): крейда, вапняки, мармури, діатоміти, спонголіти, копроліти; і фітогенні (з решток рослин): кам’яне та буре вугілля, сапропеліти, торфи тощо. Практично всі Б. –...
Д. Є. Макаренко
(ВУАБР) – громадська асоціація фітобіологів, діяльність якої спрямована на виконання наукових досліджень з екологічного моніторингу водних систем природних фіто- та агроценозів, моделювання процесів адаптації рослинних структур до дії факторів довкілля й антропогенно-го забруднення. Однією з важл. форм роботи є підвищення рівня екол. освіти...
А. В. Панталієнко
– науково-дослідна установа, що проводить дослідження у галузі клітинної та молекулярної біології, біохімії, генетики та біотехнології. Засн. 2000 у Львові на базі Відділ. регулятор. систем клітини Інституту біохімії НАНУ. У структурі Інституту – відділи: молекуляр. генетики і біотехнології, регулятор. систем клітини, регуляції проліферації...
М. В. Гончар
– галузева установа, що діє при Дніпропетровському університеті. Засн. 1934 як НДІ гідробіології на базі гідробіол. станції (створ. 1927 для вивчення гідробіол., гідрохім. і гідролог. режимів нових водосховищ на Дніпрі). Сучасна назва від 1974. У складі Інституту – 5 відділів (екології та охорони природи; гідробіології, іхтіології та...
О. В. Міхеєв
(ІБПМ) – науково-дослідна установа, що досліджує екологічні аспекти життєдіяльності морів та океанів. Засн. 1963 на базі Севастоп. біол. станції з приєднанням на правах відділень Одес. та Карадаз. біол. станцій. Першим дир. ІБПМ був В. Водяницький (1963–68), потім у різні роки Інститут очолювали В. Грезе, А. Морозова, С. Коновалов, В. Заїка; від...
А. Г. Сивцова
– науково-дослідна установа. Засн. 1960 у Львові як Укр. НДІ фізіології і біохімії с.-г. тварин Міністерства с. господарства УРСР на базі відділу біохімії с.-г. тварин НДІ землеробства і тваринництва зх. регіонів УРСР. Сучасна назва – від 2000. У складі Інституту – 12 лаб., 2 відділи, 1 наук.-вироб. центр. У підпорядкуванні Інституту – дослідне...
Р. Я. Іскра
– різновид зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів, спроможних розмножуватися в рослинах, в організмах людей, тварин і викликати масові захворювання. До Б. з. належать зброя, обладнання або засоби доставки, спеціально призначені для застосування біол. агентів або їхніх токсинів на...
О. Маначинський, І. Ю. Худецький, В. В. Нарожнов
– система заходів, спрямованих на поліпшення якостей водного середовища за допомогою водних організмів (гідробіонтів). Принцип Б. м. в. базується на властивості окремих видів водних рослин і тварин вилучати з води різноманітні речовини та мікроорганізми, очищати від орган. залишків піщані пляжі, прискорювати деевтрофікацію водойм тощо. У Б. м. в....
Ю. П. Зайцев
– система наукових найменувань або кодування біологічних об’єктів, заснована на їхній подібності чи спорідненості. У вузькому значенні Б. н. – універсальна наук. система назв таксонів живих істот, пов’язаних тим або ін. ступенем спорідненості: тварин, грибів, рослин, бактерій, а також вірусів. Завдяки Б. н. даються однозначні назви об’єктів, а...
С. В. Межжерін
– різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців з різних галузей біології. Б. о. формує світосприйняття, розуміння закономірностей і принципів існування біол. систем. Тісно пов’язана з мед., вет., екол. та ін. галуз. освітами. Елементи Б. о. в Україні зустрічаються в писем. пам’ятках Київ. Русі, де подаються поради практ....
В. М. Бровдій
– маса органічної речовини, яку за одиницю часу утворюють авто- й гетеротрофні організми, популяції організмів даного виду, родини або класу, природні екосистеми й агроценози та біосфера Земної кулі в цілому. За типом живлення екосистеми складаються з кількох трофіч. рівнів. На 1-му трофіч. рівні знаходяться продуценти – вищі та нижчі...
Б. І. Гуляєв, Ю. П. Зайцев
– живий об’єкт чи система об’єктів різноманітної складності (клітина, тканина, орган, система органів, організм, біоценоз, екосистема, біосфера), що мають у своєму складі максимальне з відомих число рівнів структурно-функціональної організації, кожен з яких є сукупністю взаємозалежних елементів. Б. с. притаманна особливо виразна цілісність, що не...
О. М. Міхеєв
– складний процес звільнення води від авто- й алохтонного забруднення, в основному – від органічних сполук і деяких неорганічних речовин (сполук азоту, фосфору, сірки, іонів ряду металів) під впливом водних організмів (гідробіонтів). Б. о. в. полягає в мікроб. розкладанні (до повної мінералізації) орган. сполук з утворенням вуглекислого газу,...
П. І. Гвоздяк
– різноманіття органічного світу нашої планети, що є результатом тривалого еволюційного процесу. Визначення поняття «Б. р.» принципово важливе як для розвитку екол. теорії, так і для практ. дій щодо збереження довкілля. Останнє пов’язане з тим, що це поняття є базовим для всього природоохорон. напряму, універсальним, і його застосування на...
Ю. Р. Шеляг-Сосонко, І. Г. Ємельянов
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Брежнєв Леонід Ілліч
524 -
Брестський (Берестейський) мирний договір
442 -
Бубка Сергій Назарович
417 -
Братство тарасівців
399 -
Бронзовий вік
264 -
Бойківський говір
261 -
Бобслей
236 -
Бойові отруйні речовини (БОР)
228 -
Близькі родичі
208 -
Буття
206 -
Бразилія, Федеративна Республіка Бразилія (Brasilia, Republica Federativa do Brasil)
182