Вибрана стаття
.webp)
Арнольд Густавович Бараль (1890—1957) — філософ-економіст, українсько-польський анархіст, діяч міжнародного комуністичного руху, перекладач, співзасновник Комуністичної партії Західної України. Походив зі Львова й належав до покоління галицьких радикальних діячів початку XX століття, чия політична еволюція пройшла шлях від участі в українському національному русі до комуністичної діяльності в міжнародному середовищі.
Активний учасник революційного руху в Галичині від молодих років, після Першої світової війни став одним зі співзасновників і діячів комуністичного руху на західноукраїнських землях. З 1921 року працював у Австрії, де увійшов до політбюро Центрального Комітету місцевої компартії та брав участь у діяльності її центральних органів, зокрема у політичній і редакторській роботі партійної преси. У середині 1920-х років переїхав до СРСР, вступив до ВКП(б) і продовжив політичну та публіцистичну діяльність. Був головним редактором газети «Die Rote Fahne» (1921—1925). Попри тривалу діяльність у міжнародному анархічному та комуністичному рухах, з 1934 року Бараль зазнав переслідувань з боку радянських спецслужб, проте уникнув страти через стан здоров'я.
Добра стаття
,_copia_augustea_(23_ac-14_dc)_da_orig._del_II_sec_ac._6141.JPG)
Александр (III століття до н. е.) — представник династії Лісімахідів, син діадоха Лісімаха, басилевса Фракії (з 323 до н. е.) і Македонії (з 285 до н. е.). Відомості про його матір у джерелах різняться: Полієн називав нею Амастриду, тоді як Павсаній — неназвану одриську жінку. За однією з гіпотез, Александр допомагав батькові керувати західною частиною його держави та заснував в Етолії міста Лісімахію та Арсіною.
Після страти Лісімахом свого старшого сина Агафокла, Александр разом із вдовою брата Лісандрою та їхніми дітьми втік до діадоха Селевка I Нікатора. Звернення вигнанців стало одним із приводів для останньої війни діадохів, яка завершилася загибеллю Лісімаха в битві при Курупедіоні 281 року до н. е. Після битви Александр домігся повернення тіла батька й поховав його в Лісімахії Фракійській.
Вибраний список
.svg)
Шотландське віскі — це продукт із законодавчо закріпленим географічним зазначенням, захищений нормативними актами у Великій Британії, Європейському Союзі, Світовій організації торгівлі та ще у понад 85 юрисдикціях світу. Це невіддільна частина культури та ідентичності Шотландії. Шотландське віскі експортується більш ніж на 180 ринків світу і є важливою складовою економіки Шотландії та Великої Британії. Галузь виробництва віскі створює мільярдні прибутки та забезпечує тисячі робочих місць у Шотландії.
З другої половини XVIII ст. в історії галузі лишили слід близько 290 винокурень Шотландії з виробництва віскі, серед яких станом на травень 2026 року працювали 154 заклади. Виробники солодового та зернового віскі перелічені окремо. Винокурні з виготовлення солодового віскі поділені за п'ятьма традиційними шотландськими регіонами виробництва віскі.
.jpg)
.jpg)
