Вибрана стаття
Кампанія в Арктиці — військова кампанія, що відбувалася на крайній півночі Європейського театру Другої світової війни; протистояння союзників по Антигітлерівській коаліції (Союзники) з нацистською Німеччиною та Фінляндією за контроль над комунікаціями та за панування в Арктиці й прилеглих водах Атлантичного океану.
Попри суворий клімат бойові дії мали інтенсивний характер і відбувалися на суходолі, в морі та у повітрі протягом майже всього світового конфлікту. Крігсмаріне з одного боку та Королівський ВМФ і союзні флоти (Північний флот Радянського Союзу, Військово-морські сили США та Королівський ВМФ Канади), з іншого боку, за підтримки відповідних угруповань повітряних сил вели запеклу боротьбу на лініях комунікацій між Ісландією та Мурманськом, якими союзники постачали за ленд-лізом величезну кількість озброєння, військової техніки та стратегічно важливих матеріалів до СРСР. Також мали місце неодноразові рейди англо-американських військово-морських та повітряних сил на німецькі військово-морські бази на півночі окупованої Норвегії, що мали за мету знищення основних бойових кораблів Крігсмаріне. Значного розмаху набули дії спеціальних підрозділів Великої Британії, зокрема британських командос, що за підтримки норвезького Руху опору діяли на території окупованого нацистами Королівства.
Добра стаття
Перше пряме спостереження гравітаційних хвиль відбулося 14 вересня 2015 року й було оголошено 11 лютого 2016 року дослідницькими групами американської гравітаційно-хвильової обсерваторії LIGO та європейської обсерваторії Virgo. Хоча загальна теорія відносності передбачала існування гравітаційних хвиль, їх довго не вдавалося безпосередньо зафіксувати. Подія GW150914 уперше експериментально підтвердила реальність викривлень простору-часу, спричинених масштабними астрофізичними явищами. Вона також започаткувала гравітаційно-хвильову астрономію, яка за допомогою детекторів гравітаційних хвиль досліджує явища, недоступні для телескопів електромагнітного діапазону.
До цього існування гравітаційних хвиль підтверджували лише опосередковано — за змінами періоду імпульсів, які випромінюють подвійні системи пульсарів. Форма сигналу гравітаційної хвилі, зареєстрованої LIGO, добре узгоджується з передбаченнями загальної теорії відносності: її створила система з двох чорних дір масами 36 і 29 мас Сонця, що оберталися одна навколо одної та злилися в одну чорну діру. Цю подію назвали GW150914.
Вибраний список
У цій статті подано Список супутників Сонячної системи.
Із восьми планет Сонячної системи та дев'яти найімовірніших карликових планет шість планет і сім карликових планет мають щонайменше 467 відомих природних супутників (місяців). Принаймні 19 із них є достатньо масивними, щоб перебувати в стані гідростатичної рівноваги й мати кулясту форму під дією власної гравітації; з-поміж них усі вкриті крижаною корою, за винятком Місяця Землі та Іо Юпітера.
_28_(cropped).jpg)
.svg)
_cropped.jpg)
