Вибрана стаття

Кампанія в Арктиці — військова кампанія, що відбувалася на крайній півночі Європейського театру Другої світової війни; протистояння союзників по Антигітлерівській коаліції (Союзники) з нацистською Німеччиною та Фінляндією за контроль над комунікаціями та за панування в Арктиці й прилеглих водах Атлантичного океану.
Попри суворий клімат бойові дії мали інтенсивний характер і відбувалися на суходолі, в морі та у повітрі протягом майже всього світового конфлікту. Крігсмаріне з одного боку та Королівський ВМФ і союзні флоти (Північний флот Радянського Союзу, Військово-морські сили США та Королівський ВМФ Канади), з іншого боку, за підтримки відповідних угруповань повітряних сил вели запеклу боротьбу на лініях комунікацій між Ісландією та Мурманськом, якими союзники постачали за ленд-лізом величезну кількість озброєння, військової техніки та стратегічно важливих матеріалів до СРСР. Також мали місце неодноразові рейди англо-американських військово-морських та повітряних сил на німецькі військово-морські бази на півночі окупованої Норвегії, що мали за мету знищення основних бойових кораблів Крігсмаріне. Значного розмаху набули дії спеціальних підрозділів Великої Британії, зокрема британських командос, що за підтримки норвезького Руху опору діяли на території окупованого нацистами Королівства.
Добра стаття

Невіл Сіджвік (1873 — 1952) — британський хімік-теоретик і фізико-хімік, один із провідних дослідників валентності та хімічного зв'язку першої половини XX століття. Автор фундаментальних книг з органічної хімії азоту, електронної теорії валентності, ковалентного зв'язку та хімії елементів, а також понад 80 наукових статей з широкого кола хімічних проблем. Дослідження Сіджвіка сприяли поширенню електронних уявлень про будову молекул, формуванню сучасного розуміння ковалентного зв'язку, переходу від емпіричного опису валентності до її пояснення на основі електронної будови атомів і молекул.
Внесок Сіджвіка в розвиток хімії полягає не лише у власних дослідженнях, а насамперед у здатності узагальнювати, систематизувати й теоретично пояснювати нові відкриття, пов'язані з валентністю, хімічним зв'язком і будовою молекул. Його книги мали значний вплив на викладання теоретичної та фізичної хімії в академічному середовищі.
Вибраний список

У цій статті подано Список супутників Сонячної системи.
Із восьми планет Сонячної системи та дев'яти найімовірніших карликових планет шість планет і сім карликових планет мають щонайменше 467 відомих природних супутників (місяців). Принаймні 19 із них є достатньо масивними, щоб перебувати в стані гідростатичної рівноваги й мати кулясту форму під дією власної гравітації; з-поміж них усі вкриті крижаною корою, за винятком Місяця Землі та Іо Юпітера.






