Abstract

Мета – висвітлити соціально-антропологічні виміри сучасної культури крізь призму трансформації споживацьких практик – від травматичного консьюмеризму до смарт-споживання, що ілюструє перехід від компенсаторної до усвідомленої моделі людського існування у глобалізованому світі. Теоретичний базис статті базується на працях ключових філософів, які досліджували споживання в соціокультурному та філософському розрізах. Т. Веблен аналізує демонстративне споживання як спосіб соціального розшарування та утвердження позиції в суспільстві. Ж. Бодріяр трактує споживання як набір символів, що породжують потреби та уявлення, які віддаляються від реальних потреб. П. Бурдьє акцентує на ролі споживчих звичок у підтриманні соціальних ієрархій і символічній боротьбі між соціальними групами. Концепція "рідкої модерності" З. Баумана роз’яснює посилення нестабільності та невизначеності як чинників, що формують травматичний досвід у суспільстві споживання. Р. Сеннет досліджує вплив нової культури капіталізму, що робить акцент на гнучкості та короткострокових цілях, на руйнування тривалих цінностей та ідентичності. Ці підходи поєднуються в цьому дослідженні для тлумачення переходу від травматичного консьюмеризму до смарт-споживання. Наукова новизна. Надано визначення явища "травматичного консьюмеризму", що виникає, коли купівля та використання речей та послуг перетворюються на компенсаторний механізм у відповідь на особисті або суспільні травми, яке особливо гостро проявляється під час глобальних криз: війн, економічних негараздів, або екологічних лих. Представлено динаміку зміни травматичного консьюмеризму на смарт-споживання, яке спостерігається в умовах "рідкої модерності". Висновки. В статті розглядається перетворення споживання, що рухається від травмуючого консьюмеризму до смарт-споживання. Використовуючи теорії Т. Веблена, Ж. Бодріяра, П. Бурдьє, З. Баумана та Р. Сеннета, демонструється, що сучасне споживання є культурно-символічним інструментом, який будує соціальні ідентичності та підтримує ієрархії. Аналізується вплив нестабільності та вимог гнучкості на збільшення травматичного досвіду споживачів, а також представлені перспективи смарт-споживання як свідомої, етичної практики, яка сприяє самодостатності та сталому розвитку.