Abstract

В статті розкриваються теоретичні підстави концепту спорту як оптимуму буття в контексті метафізичних та антропологічних засад. Розкривається термін «метафізика» та метафізичних засад спортивного буття як оптимуму самовираження особистості, для якого характерним є ігровий характер, змагальність, виховання, спрямованість, фізична активність, направлених на співставлення розвитку фізичних і духовних здібностей людини. Дається тлумачення метафізики у контексті її історії філософської думки; визначається поняття «оптимум» в когеренції зі спортивною діяльністю; розкривається сутність спорту як ігрової діяльності, направленої на розкриття можливостей людини в умовах змагальності, а також атрибути спортивної особистості в контексті аналізу оптимуму спортивного буття; розкривається сутність культурної антропології як різновиду філософської антропології, яка впливає на сутність спортивної діяльності.