КРА́ВЧЕНКО Ігор Федорович (01. 02. 1956, селище Яма, нині місто Сіверськ Артемівського ра­йону Донецької області) — промисловець, фахівець у галузі двигунобудува­н­ня. Доктор технічних наук (2015), професор (2021), член-кореспондент НАНУ (2021). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000, 2003, 2011). Закінчив Харківський авіаційний ін­ститут (1979). Від­тоді працює у Запорізькому машинобудівному кон­структорському бюро «Про­грес» («Івченко-Про­грес»): від 1992 — провід­ний кон­структор, 1995–2003 — начальник від­ділу камер згоря­н­ня (водночас 2001–2003 — за­ступник головного кон­структора), 2003–10 — головний кон­структор і перший за­ступник керівника, 2010–15 — генеральний кон­структор і керівник під­приємства, 2015–25 — директор, від 2025 — генеральний директор. Водночас від 2015 — у НАУ «Харківський авіаційний ін­ститут». 

Брав активну участь у створен­ні і довершуван­ні понад 20-ти типів і модифікацій авіаційних і наземних газотурбін­них двигунів, що екс­плуатуються у багатьох країнах світу. Кравченко — один із роз­робників камер згоря­н­ня з високими показниками надійності, ресурсу і екологічними характеристиками, зокрема вина­йдені унікальні технічні ріше­н­ня, які роз­ширили діапазон стійкої роботи камер згоря­н­ня газотурбін­них двигунів. Керував роз­робкою двигуна АІ-222-25 для на­вчально-тренувального літака Як-130 і проведе­н­ням комплексу екс­периментально-довершувальних робіт зі створе­н­ня (вперше в Україні) турборе­активного двигуна з форсажною камерою згоря­н­ня АІ-222-25Ф, роз­робкою турбовального двигуна АІ-450М для модернізації вертольота Мі-2М.