Український Студентський Союз у Львові
Український Студентський Союз у Львові — консолідуюча українська молодіжна організація в Східній Галичині в 1909—1914 та 1920—1924 рр. Найвідомішим лідером цієї організації слід вважати Євгена Коновальця.
Історія організації
ред.УСС у Львові як організація була створена внаслідок проведення I-го всеукраїнського студентського з’їзду (конгресу), який відбувся у Львові 11–14 липня 1909 року. З’їзд зібрав близько 500 учасників, серед яких було 12 делегатів із підросійської України. Робота з’їзду розпочалася 11 липня в залі єврейського товариства «Jad Charusim», а 12–14 липня продовжилася у залі львівської філії товариства «Сокіл». Основним завданням з’їзду було об’єднання української студентської молоді, формування спільного бачення та координації діяльності в культурно-освітній і національно-громадській сферах.
Офіційно організація була зареєстрована 15 вересня 1909 року Міністерством внутрішніх справ Австро-Угорської монархії, яке затвердило статут УСС. Додатковий дозвіл на діяльність був виданий Галицьким намісництвом у Львові у вигляді окремого рескрипту від 24 вересня 1909 року.
Найвідомішою суспільно-політичною акцією організації був студентський страйк 1 липня 1910 року, де у стінах Львівського університету загинув провідний активіст УСС, студент-правник Адам Коцко. Арештований 101 студент згодом був засуджений на однойменному процесі в 1911 році у Львові. Серед найвідоміших засуджених у процесі 101 активістів УСС були Дмитро Вітовський, Василь Порайко, Осип Букшований, Микола Залізняк і ін. На правах свідків були Лесь Курбас, Євген Коновалець.
Від середини 1911 року Український Студентський Союз розпочав створення повітових та міських філій для поширення своїх ідей серед широких мас населення Східної Галичини.
Найактивнішими осередками організації стали секції у Львові (зокрема, 2-га та 4-та секції, які відзначалися своєю енергійною діяльністю), Перемишлі, Рогатині, Стрию, Снятині, Ярославі, Тернополі, Товстому, Станиславові та інших містах. Ці осередки відіграли ключову роль у розвитку організації та реалізації її культурно-освітніх і громадських ініціатив.
У 1920 році Український студентський союз відновив свою діяльність. 1 травня 1921 року президія організації звернулася із закликом до українських студентів, які навчалися у польських вищих навчальних закладах, підтримати ідею створення Українського університету у Львові. У своєму зверненні союз також закликав до бойкоту навчання в польських університетах як форми протесту проти дискримінаційної політики щодо українців. Однією з секцій, яка підтримала заклики президії була Снятинська секція УСС.
За час свого існування УСС став важливим осередком об’єднання українського студентства, що сприяло активізації громадського життя української молоді та розвитку національної свідомості в Східній Галичині.
Джерела
ред.- Бойда А. Участь Василя Порайка та братів Гоївих в роботі секції Українського Студентського Союзу в м. Снятин (1911—1921) // Галичина. — 2024. — Число 37. — С. 140—149.
- Гурак І. “Молода Україна”: студентство в суспільно-політичному житті Галичини (60-ті рр. XIX – початок XX ст.). — Івано-Франківськ : ПП Третяк І. Я, 2007. — 280 с.
- Гурак І. Український Студентський Союз: заснування та діяльність до Першої світової війни // Питання історії України. — Чернівці, 2003. — Т. 6. — С. 117–120.
- Ковалюк Р. Т. Національно-патріотичний рух студентської молоді Львівської політехніки (друга половина XIX – перша половина XX ст.). — Львів : НУ “Львівська політехніка”, 2003. — 200 с.
- Ковалюк Р. Т. Український студентський рух на західних землях. XIX–XX ст. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. — 420 с.
- Хома І. Євген Коновалець і Український студентський союз // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. — Вип. 1. — С. 100–104.