Abstract

У статті здійснено аналіз календарної реформи в Українській Греко-Католицькій Церкві як комплексного історико-релігієзнавчого та пасторального явища. З’ясовано, що церковний календар упродовж ХХ – початку ХХІ ст. виконував не лише літургійну, а й ідентифікаційну функцію, будучи маркером східнохристиянської літургійної традиції та національної самобутності. Особливу увагу приділено чинникам, які зумовили проведення календарної реформи в умовах глобалізації, масової міграції українців і російсько-української війни. Проаналізовано рішення Архиєрейського Синоду Української греко-католицької церкви 2023 р. та їхній вплив на діяльність українських греко-католицьких парафій у Канаді, Італії та Об’єднаному Королівстві. Метою статті є аналіз календарної реформи в Українській греко-католицькій церкві як важливого чинника розвитку церковного життя в сучасних умовах. Наукова новизна статті полягає у комплексному осмисленні календарної реформи в Українській греко-католицькій церкві як чинника трансформації церковної ідентичності. Окрему увагу приділено особливостям реалізації календарної реформи в греко-католицьких парафіях діаспори. Доведено, що календарна реформа в Українській греко-католицькій церкві відбувається поступово й має на меті адаптувати літургійну практику до сучасних умов без розриву зі східнохристиянською традицією.