Abstract

У статті робиться спроба аналізу філософського бачення концепту «мистецтва» Гайдеггером та Гадамером. Розглядається репрезентаційність та презентаційність мистецтва з точок зору обох мислителів. Спираючись на онтологічні основи естетичного досвіду, у статті розкриваються основні тези розуміння складових мистецтва та його характеристик у процесі життєдіяльності історичної спільноти. У філософському баченні Гадамера розглядається герменевтична естетика та розкривається уявлення про мистецтво як про те, що включає гру, символ і фестиваль, аналізується бачення творів мистецтва такими, що існують «у собі». Відтворюється гайдеггерівське розуміння впливу мистецтва на естетичний досвід історії людства, що простежується в його функції «становлення і виявлення істини». Межі нашого розуміння мистецтва та підходу до нього не можуть бути вищими, ніж вони вже існують. Робиться висновок, що діалог та інтерпретація є важливими засобами подолання хибних уявлень на шляху до досягнення взаєморозуміння в процесі становлення розуміння концепту «мистецтво».